Публікації

"Триголовий" бронепотяг

Зображення
  Ось таке цікаве фото трапилось в мережі. Що ми бачимо? Пущений під укіс радянський бронепотяг з бронеплощадкою дуже незвичної конструкції - трибаштовою (зазвичай бронеплощадки мали одну-дві башти). Усі три башти - різної конструкції. Передня - зроблена «по місцю» башта з польовою тридюймовкою. Над гарматою помітний відкритий лючок для прицілу. Задня башта - від танка КВ-2, пізнього випуску (понижена), зі 152-мм гаубицею. На бронепотягах башти КВ-2 траплялись дуже рідко. Найцікавіша - середня башта. Вона однозначно танкова, але від якого танка? Це унікальна, виготовлена в єдиному екземплярі башта легкого колісно-гусеничного танка А-20, спроєктованого на Харківському паротягобудівному заводі (заводі № 183) під керівництвом Михайла Кошкіна. Прототип цієї машини, озброєної 45-мм гарматою 20К, виготовили в травні 1939 р. У вересні башту переставили на прототип середнього танка А-32 - одного з попередників Т-34. Ймовірно, з нього вона і потрапила на бронеплощадку, виготовлену вже після поч

Щодо референдумів...

Зображення
  Історія, яка змушує згадати содатські ради в російській армії після лютневої революції. 7 травня 1945 р. на борту крейсера "Уганда" (належав до Королівського канадського флоту), що діяв в районі Філіппін, відбувся референдум щодо участі корабля у війні проти Японії. 605 з 907 членів екіпажу висловились проти. І їм за це нічого не було - справа в тому, що прем'єр-міністр Канади у запалі передвиборної боротьби пообіцяв, що у війні проти Японії братимуть участь тільки добровольці... Щоправда, одразу вирушити додому морячкам не вдалось - довелось чекати до липня, коли "Уганду" змінив крейсер "Аргонот". Коли на зворотньому шляху "Уганда" зайшла до Перл-Харбору, "канюків" чекав там "гарячий" прийом - як дезертирів...

Генерал Паттон, Степан Бандера і лейтенант Скубік

Зображення
  21 грудня 1945 р. в шпиталі в Гайдельберзі помер генерал Джордж С. Паттон мол. - один з найбільш харизматичних полководців Другої світової війни. Смерть настала внаслідок набряку легень і серцево-судинної недостатності, а причиною цього була автокатастрофа, в яку генерал потрапив 9 грудня, за день до запланованого повернення в США. За наполяганням удови розтин тіла не проводили. Так зробити порадили їй лікарі - мовляв, щоб учасники похорону встигли повернутись додому на Різдво... Поховали Паттона 24 грудня на цвинтарі в Люксембурзі, поруч сотнями могил загиблих вояків 3-ї армії, якою він командував. "Поховайте мене поряд з моїми людьми..." - таке було останнє бажання генерала. Паттон був відомий своїм рішучим, навіть різким характером і безкомпромісними антирадянськими переконаннями. Дехто в керівництві США навіть побоювався, що Паттон може спровокувати конфлікт з Червоною армією, щоб розпочати війну проти СРСР. Все це викликало різні чутки щодо справжньої причини його смер

Шпигунська історія зі Львова

Зображення
  На фото - зенітка "Бофорс", одна із 48-ми гармат, виготовлених угорським підприємством MAVAG для армії Латвії. Доставляли гармати залізницею через Польщу, і коли ешелон з ними 9 травня 1939 р. прибув до Львова, розвідка Корпусу охрони пограніча провернула операцію із фотографування цієї зброї - попередньо відвернувши увагу двох латвійських офіцерів, що супроводхували ешелон. Поляки випускали за ліцензією аналогічні гармати, але старішої моделі - М/1936, латвійські ж належали до варіанту М/1938.

Партизанська броня: Semovente L40 da 47/32

Зображення
 Кілька років тому опублікував  статтю  про найменшу італійську САУ Semovente L40 da 47/32 - 47-мм протитанкову гармату на шасі легкого танка L6/40. А зараз натрапив на кілька фото і дрібку інформації про такі САУ, затрофеєні югославськими партизанами. На Балкани Semovente L40 da 47/32 потрапили вже як німецькі  Sturmgeschütz L6. Трофеями німців стали близько 90 таких самохідок, а ще 120 (74 лінійних, 36 машин командирів взводів і 10 - командирів рот) виготовили за німецьким замовленням на рубежі 1943/44 рр. Зрозуміло, як повноцінні бойові машини  Sturmgeschütz L6 вже не могли використовуватись, натомість цілком надавались для того, щоб ганятись за партизанами. 62 САУ німці передали Хорватії, решту ж потрапили в поліцейські частини і війська СС на Балканах. Станом на 31 грудня 1944 р. на Балканах знаходилось 42  Sturmgeschütz L6 (в тому числі 25 справних), а в інших формуваннях (поліцейських) - ще 31 самохідка цього типу. Наприкінці війни кілька  Sturmgeschütz L6 були затрофеєні партиз

Цікаві цифри: скільки коштують танкові війська?

Зображення
 Трохи цифр з передвоєнної Польщі (1936 рік):  - річне утримання кадрового підофіцера коштувало 3195 злотих, стрільця надстрокової служби - 959,95 злотих, стрільця строкової служби - 420,59 злотих; - одноразовий видаток на обмундирування для підофіцера становив 592,56 злотих, стрільця - 557,20 злотих; - вартість підготовки офіцера-танкіста для легких танків 7ТР становила 4071 злотих, для танкеток ТК - 4181 злотих, підофіцера - відповідно, 2441 і 2851. Так, для танкеток вартість підготовки вища. Чому? Напевно тому, що для танкеток слід було ще освоювати переведення на колісний хід (спеціальні транспортні візки на колесах) і рух на ньому. - вартість одного кілометру маршу для роти 7ТР становила 330 злотих, для роти ТК - 82 злотих. Як бачимо, танкові війська - задоволення недешеве... І дві таблички:  орієнтовна структура вартості одного кілометра пробігу для різних типів механічних транспортних засобів і розрахункова вартість експлуатації однієї одиниці бронетехніки до капітального ремонт

Могила в селі Мельники

Зображення
На сільському цвинтарі в Мельниках (раніше Шацький район, тепер Ковельский) є могила польських вояків - відносно свіжа, бо сюди перенесли останки з інших місць захоронення. Фотографував у 2011 р. А це - про сам бій (текст Андрія Руккаса) 75-а річниця перемоги поляків у бою під Шацьком. Це був один з небагатьох успішних боїв загалом деморалізованого Війська Польського проти Червоної армії під час її операції з окупації Західної України. Отже, вранці 28 вересня 1939 р. польська оперативна група під командуванням командувача Корпусу охорони прикордоння генерала Вільгельма Орліка-Рюкеманна, що від кордону з СРСР з боями пробивалася на захід, аби прорватися до Варшави, вийшла на західний край лісового масиву поблизу села Мельники та містечка Шацьк на Волині. У Шацьку на той час перебували радянські війська - 411-й танковий батальйон та 54-й протитанковий артилерійський дивізіон 52-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу Українського фронту. Як тільки поляки вийшли на край лісу, р