Публікації

"Базуки" на морі

Зображення
  Установка Мк 13 на торпедному катері РТ 354 Невдовзі після появи «базуки» нова зброя привернула увагу військових моряків. Зрозуміло, для боїв у відкритому морі вона не надавалася, але могла виявитися корисною під час прибережних операцій — боротьби з «москітним флотом» противника або вогневої підтримки десантів. Коли на початку 1944 року розроблявся проєкт переобладнання морських мисливців РС на канонерські човни типу PGM, до складу їхнього озброєння, крім солідного набору гармат і кулеметів (76-мм гармата, одна 40-мм та шість 20-мм автоматичних гармат, а також пара великокаліберних кулеметів), включили і морський варіант «базуки», що отримала позначення Mk 13. Остання являла собою дещо модифіковану палубну установку-триногу Mk 19, яка спочатку призначалася для 7,62-мм кулемета. На неї було змонтовано шість стволів РПГ M1 (по три з правого та лівого боків). Наведення здійснювалося вручну. Установка (в незарядженому стані) важила близько 80 кг. Канонерський човен PGM 9. У кормо...
Дописати коментар
Докладніше

Rosie the Rocketeer

Зображення
Майор Карпентер і його "Роузі-ракетниця" Створений як легкий протитанковий засіб піхоти, РПГ «базука» завдяки своїй простоті й ефективності став джерелом натхнення для різноманітних самодіяльних і професійних конструкторів. Запропоновані ними сфери застосування часом були доволі далекими від початкового задуму Леслі Скіннера, який навряд чи міг уявити, що його дітищем озброюватимуть не лише піхотинців, а й катери та навіть літаки. Під час Другої світової війни кожна дивізія армії США мала у своєму складі власні авіаційні підрозділи. Підпорядковані дивізійній артилерії, вони призначалися передусім для коригування артилерійського вогню. На озброєнні військової авіації перебували легкомоторні літаки різних типів, найпоширенішим серед яких був «Пайпер» L -4 «Грассгоппер» – мілітаризований варіант цивільного аероплана J 3 «Каб». Цей обтягнутий полотном мініатюрний підкосний високоплан оснащувався чотирициліндровим двигуном потужністю всього 65 к.с. «Грассгоппер» мав чудові злітно...
Дописати коментар
Докладніше

Хто визволяв Чехословаччину?

Зображення
Цікава стаття з травневого числа чеського часопису АТМ, приурочена до 80-ї річниці визволення Чехословаччини. Спроба показати участь у визволенні країни різних армій. Стосовно українців - вказано, що назви 1-го, 2-го і 4-го Українських фронтів - це лише визначення оперативних напрямків, де ці фронти діяли, але не національної приналежності. Водночас згадані командувачі українського походження - Малиновський, Лелюшенко, Рибалко, Гречко. І в одному ряді з ними - командир власовської 1-ї ПД Сергій Буняченко. Що характерно: ані пів слова не сказано про українців з 1-го Чехословацького армійського корпусу - а там вони становили чи не більшість. Згадані натомість румуни, американці, поляки... Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783  
Дописати коментар
Докладніше

"Базуки" в СРСР

Зображення
  Кілька років тому я написав невеличкий матеріал про застосування гранатометів «базука» під час Словацького національного повстання . Сьогодні ж – про «базуки» в СРСР.   Вперше РПГ М1 Bazooka продемонстрували радянським фахівцям влітку 1942 року. Наприкінці року гранатомети випробували в совдєпії – і поставили на них хрест: радянські фахівці відзначали низьку бронепробивність (50-55 мм – на третину менше, ніж вказувалося в інструкції), недостатню точність стрільби, полум'я та дим, що демаскують позицію… Однак ключовими недоліками виявились залежність від електроживлення (електричний спуск) і пов’язана з цим неможливість використання за температури нижчої ніж -10°С ("сідала" батарея). У результаті совдєпія від подальших масових поставок «базук» відмовилася. Бронебійники червоної армії аж до кінця війни змушені були використовувати 14,5-мм протитанкові рушниці ПТРД і ПТРС – значно громіздкіші, ніж «базуки» (довжина 2000 мм, маса понад 17 кг; РПГ М1 мав довжину близько...
Дописати коментар
Докладніше

Як помирають літаки

Зображення
Своєрідна післямова до статті про операцію "Меридіан"   У 1946 р. британці затопили у водах Тихого океану 720 літаків - стали непотрібними... Допоміжний авіаносець "Пайонір" рухається до місця затоплення літаків. Його палуба забита обдертими "Авенджерами" На дно пішла чергова "Барракуда"... Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 4731 2196 4166 1818
Дописати коментар
Докладніше

Мадяри в Галичині

Зображення
  Колона легких танків "Толді" Участь Угорщини в агресії проти Югославії навесні 1941року остаточно визначила позицію країни як союзниці нацистської Німеччини. Незважаючи на це, ідею агресії проти совдєпії угорське військово-політичне керівництво зустріло без особливого ентузіазму. Угорщина, на відміну від Румунії та Словаччини, вступила у війну з СРСР не 22 червня 1941 року, а на кілька днів пізніше.   Своєрідним тригером, який мав підштовхнути угорське керівництво, став візит начальника німецького генштабу генерала Франца Гальдера. 19 червня 1941 року його літак, який повертався з Бухареста, здійснив посадку на будапештському аеродромі Матьяшфельд. Тут відбулися переговори з угорськими штабістами, яким Гальдер виклав позицію німецького керівництва: у майбутній війні з СРСР угорська ділянка кордону є дуже вразливою, і у разі нейтралітету Угорщини не виключається можливість використання її території червоною армією для удару у фланг вермахту. Треба сказати, що Угорщина д...
Дописати коментар
Докладніше

Словаки під Липовцем: липень 1941-го

Зображення
Словацька піхота в атаці. Один із серії постановочних знімків, зроблених за кілька днів після боїв за Липовец ь   Словацька Рухома бригада, що формувалася буквально на марші (про процес формування, склад і озброєння бригади я писав тут ), до третьої декади липня 1941 року, нарешті, «наростила м'язи», що дозволяло сподіватись на успішне її застосування на фронті. Така нагода трапилася біля подільського містечка Липовець. Та підсумки бою 22-23 липня 1941 були розчаровуючими.   21 липня 1941 року словацька Рухома бригада отримала наказ від командира німецького 49-го гірського корпусу вирушити в район Липовець-Іллінці (приблизно за 40-50 км на південний схід від Вінниці) щоб перегородити частинам червоної армії шляхи відходу на південь та південний схід. Штаб Рухомої бригади. Другий ліворуч сидить полковник Пілфоусек. Полковник Дубравець, представник президента Словацької республіки при бригаді (сидить другий праворуч) розмовляє з командиром 11-го артполку майором Калло (сид...
Дописати коментар
Докладніше