Друга світова війна в Європі

  Одна з «Татр» навчального дивізіону 2-го залізничного полку У міжвоєнний період польське військове керівництво приділяло значну увагу розвитку бойової залізничної техніки. У тактичній взаємодії з бронепотягами мали діяти бронедрезини, забезпечуючи розвідку й охорону. Першим зразком такої машини, взятим на озброєння польської армії, стала чехословацька «Татра» Т18.   Уроки бойових дій 1918–1920 років, зокрема польсько-української та радянсько-польської воєн, наочно продемонстрували велике значення залізничних комунікацій. Згідно з розрахунками польського Генерального штабу, у разі війни з СРСР необхідно було забезпечити захист 20 залізничних ліній і ділянок. Бронепотяги вважалися важливим засобом такого захисту. У 1924 році Військо Польське мало 12 бронепотягів, а до 1930 року їхню кількість планувалося довести до 30 (плюс 60 бронедрезин). Перспективними планами на 1940 рік передбачалося мати у першій лінії 46 бронепотягів і 92 бронедрезини, а ще три бронепотяги та вісім ...

  На фото - зенітка "Бофорс", одна із 48-ми гармат, виготовлених угорським підприємством MAVAG для армії Латвії. Доставляли гармати залізницею через Польщу, і коли ешелон з ними 9 травня 1939 р. прибув до Львова, розвідка Корпусу охрони пограніча провернула операцію із фотографування цієї зброї - попередньо відвернувши увагу двох латвійських офіцерів, що супроводхували ешелон. Поляки випускали за ліцензією аналогічні гармати, але старішої моделі - М/1936, латвійські ж належали до варіанту М/1938.

На сільському цвинтарі в Мельниках (раніше Шацький район, тепер Ковельский) є могила польських вояків - відносно свіжа, бо сюди перенесли останки з інших місць захоронення. Фотографував у 2011 р. А це - про сам бій (текст Андрія Руккаса) 75-а річниця перемоги поляків у бою під Шацьком. Це був один з небагатьох успішних боїв загалом деморалізованого Війська Польського проти Червоної армії під час її операції з окупації Західної України. Отже, вранці 28 вересня 1939 р. польська оперативна група під командуванням командувача Корпусу охорони прикордоння генерала Вільгельма Орліка-Рюкеманна, що від кордону з СРСР з боями пробивалася на захід, аби прорватися до Варшави, вийшла на західний край лісового масиву поблизу села Мельники та містечка Шацьк на Волині. У Шацьку на той час перебували радянські війська - 411-й танковий батальйон та 54-й протитанковий артилерійський дивізіон 52-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу Українського фронту. Як тільки поляки вийшли на край лісу, р...