Dragons portés: моторизована піхота à la française

Специфікою французької армії міжвоєнного періоду була відсутність у її складі танкових військ як окремого роду. Свої танкові частини і з'єднання мали піхота і кавалерія - навіть типи танків у них були різними. Незважаючи на наполягання окремих ентузіастів (насамперед Шарля де Голля), воєнна доктрина Франції назагал не передбачала формування великих танкових з'єднань (рівня дивізії чи корпусу), оскільки основою її була стаціонарна оборона укріплених позиції лінії Мажино. Та все ж спроби створення маневрених моторизованих з'єднань робились. Першою стала кавалерія.

В липні 1935 р. 4-та кавалерійська дивізія була реорганізована в 1-шу легку механізовану дивізію (1^re division légère mécanique). Її оргструктура спочатку включала два танкових полки, об'єднаних в 1-шу бригаду, два двобатальйонних драгунських моторизованих полки (dragons portés) у 2-й бригаді, 6-й полк кірасирів (розвідувальний) з двома ескадронами бронеавтомобілів і двома - мотоциклістів і 74-й моторизований артполк. Один з полків dragons portés був кадрований і мав розгортатись під час мобілізації.

В 1937 р. 5-та кавдивізія була реорганізована у 2-гу легку механізовану. Тоді ж стались певні зміни в організації частин і підрозділів. В легкій механізованій дивізії залишився тільки одни полк dragons portés. В мирний час він мав два батальйони, а у воєнний - розгортався третій. Чисельність полку за штатами воєнного часу становила близько 3000 осіб.

Головним завданням моторизованих драгунів вважалось утримання місцевості, зайнятої танковими полками легкої механізованої дивізії, до підходу основних сил піхотних дивізій. Французькі настанови визначали навіть часові рамки такого утримання - 3-4 години. Назагал бойове застосування dragons portés будувалось за кавалерійськими статутами. Французькі військові теоретики і практики вважали, що моторизовані драгуни так само, як і "звичайні" драгуни, пересуваються верхи, а ведуть бій пішими. От тільки замість коней вони використовують автомобілі, а коноводами виступають водії.

Легкі танки AMR 35

Стверджувалось, що моторизовані драгуни є найбільш вразливими, поки не спішаться. Тому кожен батальйон dragons portés мав штатний ескадрон легких танків (23 машини типу AMR; офіційно вони вважались бронеавтомобілями), який мав забезпечувати прикриття. Крім того, батальйон включав:
- два стрілецьких ескадрони (по 4 взводи);
- кулеметний ескадрон (4 кулеметні взводи, 2 взводи протитанкових гармат - по 2 25-мм гармати, і взвод 81-мм мінометів);
- мотоциклетний ескадрон. Його призначеннням було ведення розвідки (на глибину до 20 км), прикриття флангів та забезпечення зв'язку. Самі французи вказували, що мотоцикл не надто годиться для розвідки через значну швидкість руху і гучний двигун. Тому мотоциклісти мали пересуватись своєрідними "стрибками", використовуючи короткі зупинки для детального спостереження і акустичної детекції звуків моторів противника.

 Ще однією особливістю полків dragons portés була різнорідність транспортних засобів. 3-й батальйон, який розгортався за мобілізацією, вважався "шосейним" - його комплектували мобілізованими цивільними вантажівками. Цей батальйон мав становити другий ешелон полку; він не мав ні танкового ескадрону, ні мотоциклетного.
1-й батальйон вважався "всюдихідним" Бодай теоретично він мав не відставати від танків, рухаючись за ними по пересіченій місцевості. Тому в цьому батальйоні використовувались півгусеничні машини Citroën Kégresse P19 (CKP 19).

СКР 19 була слабенька (мотор потужністю лише 30 к.с.) і тісна. Вона вміщала  лише водія і шість стрільців (п'ять - якщо перевозився станковий кулемет).

Ось як на цьому фото - з кулеметом "Гочкісс".
Меншу чисельність стрілецьких взводів dragons portés намагались компенсувати насиченістю автоматичною зброєю: відділення моторизованих драгунів мало два ручних кулемети, а піхотне - лише один. Крім того, кожен взвод мав 60-мм міномет.
Крім перевезення піхоти, СКР 19 використовувалась для транспортування 60-мм і 81-мм мінометів та буксирування 25-мм протитанкових гармат.

2-й батальйон полку dragons portés мав тривісні автомобілі-транспортери, які за французькою класифікацією належали до групи Voiture de Dragons Portés - VDP.

В 4-му полку dragons portés (1-ша дивізія) використовувались машини Lorraine 28, які випускались у Франції за чеською ліцензією (власне, саме тільки шасі Tatra 22 - кузов спроектували французи). Машина з колісною формулою 6х4 мала повну масу 3870 кг і двигун потужністю 55 к.с.

5-й полк (2-га дивізія) отримав більш досконалі машини Laffly S 20TL. Якщо "Лоррен" мав закритий кузов-фургон, то "Лаффлі" - відкритий (з можливість встановлення тенту). Це спрощувало посадку й висадку драгунів, значно розширювало поле для спостереження і, зрештою, дозволяло вести вогонь по літаках зі стрілецької зброї. Обидва типи VDP були розраховані на перевезення водія і десяти стрільців.

Так організація dragons portés була характерною для довоєнного періоду. З часом після оголошення мобілізації ще не розібрався.