Літні навчання 1931 року в Галичині: дебют польських танкеток
В серпні 1931 р. на теренах Галичини пройшли міжбригадні навчання, результати яких значною мірою визначили подальший шлях розвитку польських панцирних сил. У них взяли участь 10-та бригада кавалерії, 6-та окрема бригада кавалерії, підрозділи 2-ї окремої бригади кавалерії, а також панцирні підрозділи: ескадрон танкеток "Карден-Лойд" Mk.VІ (10 машин - 2 взводи), ескадрон танкеток ТК (15 - 3 взводи) і взвод панцирних автомобілів wz. 29 (три одиниці). Танкетки "Карден-Лойд" були куплені влітку 1929 р. і з того часу інтенсивно використовувались для різноманітних випробувань.
Танкетки "Карден-Лойд" під час літніх навчань 1931 р.
Навчання 1931 р. дали можливість познайомитись з можливостями танкеток як особовому складу кавалерії, так і керівникам Міністерства військових справ і Головного штабу
Перший взвод ТК (5 машин) прибув залізницею до Галича 15 серпня 1931 р. Упродовж наступних 16 днів під час маршів і навчань він подолав понад 750 км. Два інших взводи прибули тільки 24 серпня на станцію Ходорів. За 9 днів їхні машини пройшли 60 км. Одним з елементів навчань став спільний марш взводу ТК, ескадрону кавалерії і кулеметного взводу на відстань 355 км.
Відповідно до наказу, навчання мали пройти в період з 17 серпня до 10 вересня в районі Ходорів - Нові Стрілиська - Рогатин. За первинним задумом, відпрацьовувалось переслідування військами "червоних" з'єднань "синіх". За "червоних" грала 6-та окрема бригада кавалерії, яка отримала усі три взводи танкеток, наявні в той час в районі навчань. На вістрі переслідування знаходився 9-й полк уланів, посилений взводом "Карден-Лойдів", взводом ТК і позначеним (без реальної участі) моторизованим взводом артилерії. "Синіх" представляла умовна 1-ша дивізія кавалерії, позначена 6-м і 14-м полками уланів зі взводом панцирних автомобілів. Вона відступала з-над Дністра, прикриваючи фланг власної армії
В перший день навчань спішені улани 9-го полку за підтримки взводу "Карден-Лойдів" атакували міст через р. Гнила Липа в с. Більшівці. Його обороняв 14-й полк уланів, який відступив під прикриттям панцирних автомобілів. Далі "червоні" з танкетками вдарили на Бовшів, який обороняв 6-й полк уланів. В обох населених пунктах танкетки взяли участь у "вуличних боях". В частини "Карден-Лойдів" позлітали гусениці, Тому для продовження наступу на північ, на Сарники (Сарники Долішні), в бій ввели взвод ТК, який досі перебував в резерві.
Ввечері 17 серпня відбувся черговий "бій": колона 9-го полку уланів біля Сарників Долішніх атакувала відступабчий 14-й полк. Чотири ескадрони "червоних" у кінному строю за підтримки взводу танкеток ТК атакували три ескадрони "синіх". Вже під час сутички на полі бою з'явився взвод "Карден-Лойдів" - саме вчасно, щоб атакувати кулеметний ескадрон 14-го полку.
Одночасно основні сили "червоних" (в тому числі другий взвод "Карден-Лойдів"), які рухались від Більшівців, зазнали двох контратак "синіх" - кінного ескадрону за підтримки взводу панцирних автомобілів. У ході контратаки один з броньовиків перекинувся, а два інших вийшли з ладу.
Переправа танкетки ТК через водну перепону
Наступого дня бронетехніка в навчаннях активної участі не брала. Відпрацьовувалась лише переправа танкеток через водні перешкоди. 19 серпня відпрацьовувались рейдові дії двох ескадронів 14-го полку уланів за підтримки двох взводів "Карден-Лойдів". Дії останніх суттєво ускладнились через зливи, які пройшли попередніми днями. Для подолання похилої ділянки розмоклої грунтової дороги завдовжки 4 км танкеткам знадобилось 65 хвилин - удвічі більше, ніж кінноті. До того ж, одна з бойових машин зазналя такого серйозного ушкодження, що фактично вийшла з ладу. Кіннота мусила чекати на танкетки... Далі дорога йшла через ліс. На шляху рейдової групи "противник" влаштував завал, підступи до якого знаходились під обстрілом 75-мм гармати. Танкетки спробували обійти барикаду через ліс. Розвідку маршруту здійснювали кавалеристи. Однак шум двигунів і гусениць не залишав шансів непомітно наблизитись до противника. Спроба висунути танкетки вперед для атаки ворожих позицій завершилась плачевно: дві танкетки були "знищені" вогнем гармати.
20 і 21 серпня відпрацьовувались окремі завдання - дії танкеток спільно з кавалерією в передовому охороненні бригади та в рейдовій групі з завданням оволодіння населеним пунктом. Зрештою, взводи танкеток зосередились в Ходорові, на відстані 60 км від місця, звідки починались навчання. Тут з 24 серпня відпрацьовувались дії спільно з 10-ю бригадою кавалерії.
Для перевезення танкеток на великі відстані використовувались "мамки" - транспортери на базі вантажівок "Урсус". Практика показала, що їхня вантажопідйомність недостатня.
31 серпня почалась третя фаза навчань, темою якої були дії кавалерії на флангах власної армії з розвитком наступальних дій. Відбувалась вона на південь від Львова, в трикутнику Перемишляни - Рогатин - Стрий. Того сонячного дня, рухаучись по дуже заболочених внаслідок попередніх дощів дорогах, займали свої позиції два з'єднання: "червоні" - 10-та бригада кавалерії (20-й полк уланів, 10-й полк кінних стрільців, 10-й дивізіон кінної артилерії, ескадрон "Карден-Лойдів") і "сині" - 6-та окрема бригада кавалерії (6-й, 9-й і 14-й полки уланів, 6-й дивізіон кінної артилерії, ескадрон ТК, взвод панцирних автомобілів). У складі військ "синіх" утворили механізовану групу під командуванням майора Едварда Вані. Її утворили ескадрон танкеток, взвод панцирних автомобілів та моторизований дивізіон уланів - півтори сотні кавалеристів зі станковими і ручними кулеметами, посаджених на десять "мамок" - вантажівок-платформ "Урсус" А, які зазвичай служили для перевезення танкеток на великі відстані. Додатково в склад групи майора Вані увійшли дві "мамки", які позначали транспортерів 75-мм гармат і чотири автомобілі забезпечення: два з польовими кухнями, один з боєприпасами і один з ремонтною бригадою.
Панцирні автомобілі wz. 29 (на шасі "Урсус") не надто добре зарекомндували себе під час навчань - вони практично не могли рухатись поза дорогами.
Власне навчальні бої третьої фази почались 1 вересня. Того дня вони тривали від 3:30 до півночі і характеризувались інтенсивним застосуванням бронетехніки, хоч з боку "синіх" діяв тільки один взвод танкеток, приданий 9-му полку - решта бронетехніки знаходилась в складі групи майора Вані, призначеної для розвитку успіху. 1 вересня відбулось кілька сутичок з обопільним використанням танкеток. Наступного дня командування "синіх" спрбувало ввести в бій ескадрон ТК у повному складі, однак два резервних взводи не справились з маршем по складній місцевості - в район зосередження з 10 танкеток вчасно вийшли лише чотири. Вони атакували противника разом з трьома ТК взводу, приданого 9-му полку. 3-4 вересня умовні бої продовжувались: "сині" відпрацьовували наступальні дії, а "червоні" - стримуючі. Танкетки ТК показали погану прохідність по ріллі, через що вступали в бій розрізнено.
Після кількох днів відпочинку 9-10 вересня відбудась заключна фаза навчань під командуванням інспектора армії генерала Юліуша Руммля. І в цьому випадку танкетки, здебільшого, використовувались децентралізовано. Їх повзводно придавали полкам кінноти.
За результатами навчань було визначено, що танкетки ТК спроможні супроводжувати кавалерію на будь-якій місцевості і будь-якій тактичній обстановці, в якій зазвичай діє кавалерія. Висновок трохи дивний з огляду на проблеми з подоланням розмитих дощами польових доріг - не кажучи вже про ріллю... Оптимальною формою організації танкеток визнали тривзводний ескадрон (3х5 танкеток). Танкетки ТК були визнані кращими за "Карден-Лойди" з огляду на закрите бойове відділення.
За результатами навчань танкетки ТК були визнані майже універсальною зброєю, придатною для взаєподії з кавалерією у всіх видах бою: наступі, обороні, стримуючих та рейдових діях. Фактично, літні навчання 1931 р. відкрили шлях до широкого впровадження танкеток в польській армії.
Тут можна детальніше прочитати про експерименти з моторизації піхоти, які проводились в Польщі в 1933 р.
Коментарі
Дописати коментар