Друга світова війна в Європі

  Ушкоджений U 459 під ударами британського літака 22 липня 1943 року підводний човен U 459 вийшов з бази в Бордо у свій шостий і, як виявилось, останній бойовий похід. Субмарина ця належала до типу XIV - "дійних корів", призначених для постачання "сірих вовків Деніца" в океані. "Дійні корови" не мали торпедного озброєння - лише зенітки (дві 37-мм і кілька 20-мм - у тому числі спарених і зчетверених). Натомість вони везли у своїх цистернах 432 тонни дизельного палива для передачі на інші субмарини (ще 203 тонни були для власних потреб), в трюмах - 45 тонн продовольства, а в спеціальних контейнерах - чотири запасні торпеди. Мали вони і власну пекарню, спроможну за 10 годин випекти 80 кілограмовх буханців житнього хліба - це були справжні ласощі для екіпажів бойових субмарин під час багатомісячних патрулювань. Одна "дійна корова" за похід могла дозаправити десяток-півтора бойових підводних човнів, передаючи за кожним разом від 20 до 55 кубометрів с

80 років тому, наприкінці червня 1941 року, у трикутнику Броди-Дубно-Луцьк відбулася найбільша танкова битва. Тривалий час радянська історіографія твердила, що найбільша танкова битва Другої світової війни сталася під Прохоровкою у липні 1943 року. Але зараз навіть адепти радянської версії «Великої вітчизняної війни» визнають, що найбільша танкова битва все-таки сталася наприкінці червня 1941-го на межі Галичини і Волині. Тут зійшлося близько 3 тисячі радянських танків проти понад 700 німецьких. Червона армія мала доволі значну перевагу в танках – десь учетверо більше, ніж у Вермахту – та попри це програла. Як і чому так сталося? Про це в ефірі «Історичної Свободи» розповів історик Андрій Харук, який спеціалізується на дослідженні військової техніки. – У цій битві СРСР мав десь вчетверо більше танків, ніж Німеччина. Але тут треба говорити не лише про кількісні, а й про якісні параметри. Бо «танком» називають доволі різні машини. Танк – як боксер: може бути двометровий і 100-кілограмови