Бронетранспортер TOSU-76



Польща отримала кілька сотень САУ СУ-76М (130 під час ДСВ і ще деяку кількість - після війни). Коли Військо Польське почало отримувати у значній кількості ліцензійні Т-34-85 (а пізніше - Т-54 і Т-55), "сучки" передали до Корпусу внутрішньої безпеки (KBW). Там частину самохідок переобладнали у БТР TOSU-76 (можливо, цю назву присвоїли вже постфактум). З СУ-76М знімалась гармата і встановлювався 12,7-мм кулемет ДШК.

1 січня 1966 р. KBW був розформований, і Військо Польське прийняло від Корпусу 221 екземпляр СУ-76М: 127 самохідок, 79 БТР і 19 броньованих тягачів. Частину одразу списали, а 146 екземплярів (83 САУ і 63 БТР і тягачів) планувалось використовувати у п'яти полках Військ внутрішньої оборони (WOW) до 1968 р. Згодом термін списання пересунули на 1970 р. Переобладнання у БТР, вочевидь, продовжувалось, бо станом на 1 січня 1970 р. WOW мали 98 TOSU-76.

Як на мене - достатньо раціональне застосування застарілої САУ. Можна з цього приводу аналогічну шведську модернізацію (але значно глибшу і якіснішу), в результаті якої з застарілого легкого танка m/41 вийшов бронетранспортер pbv 301.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Мадяри на Поділлі: від Збруча до Південного Бугу

Зображення
  Бої в Галичині наприкінці червня – на початку липня 1941 року показали, що угорська армія загалом не була готова до ведення маневрених бойових дій у стилі «бліцкригу». Німецьке командування відмовилося від широкого залучення угорських військ до боїв на фронті, зробивши єдиний виняток для 1-го Рухомого корпусу.   Корпус являв собою втілення популярної в 1930-ті роки ідеї з’єднання, що поєднувало механізовані та кавалерійські частини. До складу 1-го Рухомого корпусу входили 1-ша і 2-га моторизовані та 1-ша кавалерійська бригади, а також частини й підрозділи посилення. Незважаючи на чисельність, що сягала 40 тисяч осіб, за своїми реальними бойовими можливостями корпус відповідав посиленій дивізії.   На Поділлі   9 липня частини 1-го Рухомого корпусу переправилися через річку Збруч, вийшовши на Подільську височину. Командир корпусу генерал Бела Міклош розраховував, що його бійці після маршу через Галичину отримають кілька днів відпочинку, але німецьке кома...
Докладніше

А міг бути і дизельний Т-26

Зображення
  Доповідна записка Ворошилова від 21 січня 1940 р. Головний зміст - обгрунтування недоцільності створення нового кулеметного танка - як непридатного в бойових умовах. Пропозиції: для заміщення розриву між Т-40 і Т-34 лишити у виробництві Т-26, модернізувавши його (підвіска чехословацького типу, дизель, створений на базі В-2) Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки:  https://buymeacoffee.com/andrijkhar9 Приватбанк: 5168 7456 7352 6783
Докладніше

"Татра" для сталевих магістралей

Зображення
  Одна з «Татр» навчального дивізіону 2-го залізничного полку У міжвоєнний період польське військове керівництво приділяло значну увагу розвитку бойової залізничної техніки. У тактичній взаємодії з бронепотягами мали діяти бронедрезини, забезпечуючи розвідку й охорону. Першим зразком такої машини, взятим на озброєння польської армії, стала чехословацька «Татра» Т18.   Уроки бойових дій 1918–1920 років, зокрема польсько-української та радянсько-польської воєн, наочно продемонстрували велике значення залізничних комунікацій. Згідно з розрахунками польського Генерального штабу, у разі війни з СРСР необхідно було забезпечити захист 20 залізничних ліній і ділянок. Бронепотяги вважалися важливим засобом такого захисту. У 1924 році Військо Польське мало 12 бронепотягів, а до 1930 року їхню кількість планувалося довести до 30 (плюс 60 бронедрезин). Перспективними планами на 1940 рік передбачалося мати у першій лінії 46 бронепотягів і 92 бронедрезини, а ще три бронепотяги та вісім ...
Докладніше