Щодо референдумів...

 


Історія, яка змушує згадати содатські ради в російській армії після лютневої революції. 7 травня 1945 р. на борту крейсера "Уганда" (належав до Королівського канадського флоту), що діяв в районі Філіппін, відбувся референдум щодо участі корабля у війні проти Японії. 605 з 907 членів екіпажу висловились проти. І їм за це нічого не було - справа в тому, що прем'єр-міністр Канади у запалі передвиборної боротьби пообіцяв, що у війні проти Японії братимуть участь тільки добровольці... Щоправда, одразу вирушити додому морячкам не вдалось - довелось чекати до липня, коли "Уганду" змінив крейсер "Аргонот". Коли на зворотньому шляху "Уганда" зайшла до Перл-Харбору, "канюків" чекав там "гарячий" прийом - як дезертирів...

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Генерал Паттон, Степан Бандера і лейтенант Скубік

Зображення
  21 грудня 1945 р. в шпиталі в Гайдельберзі помер генерал Джордж С. Паттон мол. - один з найбільш харизматичних полководців Другої світової війни. Смерть настала внаслідок набряку легень і серцево-судинної недостатності, а причиною цього була автокатастрофа, в яку генерал потрапив 9 грудня, за день до запланованого повернення в США. За наполяганням удови розтин тіла не проводили. Так зробити порадили їй лікарі - мовляв, щоб учасники похорону встигли повернутись додому на Різдво... Поховали Паттона 24 грудня на цвинтарі в Люксембурзі, поруч сотнями могил загиблих вояків 3-ї армії, якою він командував. "Поховайте мене поряд з моїми людьми..." - таке було останнє бажання генерала. Паттон був відомий своїм рішучим, навіть різким характером і безкомпромісними антирадянськими переконаннями. Дехто в керівництві США навіть побоювався, що Паттон може спровокувати конфлікт з Червоною армією, щоб розпочати війну проти СРСР. Все це викликало різні чутки щодо справжньої причини його смер...
Докладніше

Фінські "надувні" бункери

Зображення
Восени 1941 р. Фінляндія почала спорудження на відвойованому у совєтів Карельськиму перешийку укріплених ліній VT i VKT (доти старої лінії Маннергейма лежали в руїнах, і в переважній більшості до вжитку не надавались). Шукаючи спосіб швидкого спорудження укриттів, фіни звернулись до американського досвіду - там при зведенні цивільних бомбосховищ застосовувався "балонний" метод, коли внутрішню опалубку утворювала надувна куля. Упродовж 1942 р. фіни опрацювали власну технологію спорудження "надувних" бункерів. Спочатку викопувався котлован діаметром 5,5 м, бетонувалась підлога і встановлювались нижні секції зовнішньої опалубки. Всередину помішалась гумова куля діаметром 3 м, яку напомповували повітрям.  Надуту кулю накривали тканиною і вкладали арматурою. В'язка арматури закінчена, зведений поміст, на який заїжджає бетонярка. До речі, сама бетонярка цікава - на танковому (?) шасі. Бетонуємо. Добре видно конструкцію верхньої частини зовнішньої опалуб...
Докладніше

Танк Станіслава Лема

Зображення
  Місяці два тому я розповідав про епіциклоїд – проєкт «машини для знищення фортець» створений львівським інженером Семчишиним в часи Першої світової війни. Сьогодні ж – про проєкт ще одного львів’янина, Станіслава Лема. Так-так – того самого!   Інформацію про цей проєкт відкопав в московському архіві широко відомий у вузьких колах запорєбріковий дослідник Юрій Пашолок. Базується вона на доповідній записці, причому ілюстрованій, яку Станіслав Лем відправив до наркомату оборонної промисловості срср 14 жовтня 1944 р. – вже після того, як радянські війська вибили німців зі Львова. Документ цей містить цілу низку пропозицій, одна з яких – це ескіз надважкого танка.   «Це танк, ескіз якого я маю, має довжину 10 метрів, шириною понад 4 метрів для того, щоб мати можливість вільно рухатися місцевістю, спирається на чотири незалежні гусеничні візки, які здатні відхилятися незалежно, завдяки чому може долати ( до певної міри) протитанкові рови, вали, мури тощо.   ...
Докладніше