"Гоморра" над Гамбургом

Трохи цифр. Під час "битви за Рур" (з 5 березня до 24 липня 1943 р.) Бомбардувальне командування Королівських повітряних сил втратило рівно 1000 бомбардувальників. Багато? Так. Але! Враховуючи, що в ході цієї битви британські бомбардувальники здійснили 23401 літако-вильотів, втрати становили цілком прийнятні 4,3%. До того, втрати не позначились на потенціалі - промисловість працювала справно. Якщо на початку "битви за Рур" Бомбардувальне командування мало близько 600 літаків, то наприкінці травня воно спромоглось відправити в одному нальоті на Дортмунд 826 літаків. 4/5 становили чотиримоторні бомбардувальники. А вже 25 липня, без жодної павзи, Бомбардувальне командування почало "битву за Гамбург" - операцію під красномовною назвою "Гоморра"...

Гамбург був другим за розмірами містом Третього рейху (його населення сягало півтора мільйони осіб) і найбільшим портом Європи, великим осередком промисловості. Ейр-чіф-маршал Гарріс - знаменитий "Бомбер Гарріс" - відзначав: "Битву за Гамбург не можна виграти одним нальотом. Вважаємо, що до завершення процесу елімінації слід буде скинути щонайменше 10000 т бомб. Для досягнення максимального ефекту бомбардування, місто має зазнавати тривалої атаки. Під час першого нальоту слід скинути якомога більше запалювальних бомб, щоб паралізувати протипожежні служби". Бомбардувальне командування збиралось застосувати проти Гамбурга тактику, успішно випробувану на Ессені, Дуйсбургу та інших містах Рурського басейну. Оскільки вивести з ладу промислові підприємства прямими влучаннями було важко, британці "працювали" по житлових кварталах, розраховуючи, що пожежі з них (а в ідеалі - вогняний шторм) перекинуться і на промислові райони. Завдання ускладнювалось тим, що Гамбург, на відміну від Рурського басейну, лежав за межами дії радіонавігаційної системи "Оубоу". Тому ключову роль в навігації мали відіграти бортові радари H2S, якими вже була обладнана значна кількість бомбардувальників. Точність цих пристроїв була низькою, однак вони дозволяли помітити ключові риси місцевості - наприклад, берегову смугу, русло річки чи місто. Вперше під час операції "Гоморра" мали бути застосовані "Віндоуз" - ні, це не операційна система, а смужки алюмінієвої фольги розміром 27х2 см, які скидались пачками з літаків. Довжина їх дорівнювала половині довжини хвилі німецьких радарів ППО, тож відбиття від хмар "Віндоуз" забивали екрани радарів, ефективно маскуючи бомбардувальники.

О 0:57 25 липня 20 бомбардувальників з радарами H2S почали скидати над Гамбургом сигнальні та освітлювальні бомби. Місто ще не знало, що його чекає найважчий період за всю історію...
З 791 бомбардувальника тієї ночі на Гамбург скинули бомби 728, з них 306 вклались в коло радіусом три милі від точки прицілювання. Звідки такі дані? "Бомбер Гарріс" систематично наполягав на тому, щоб кожен бомбардувальник був обладнаний фотоапаратом для контролю влучань - і таки домігся цього, незважаючи на шалений опір екіпажів, яким не надто був до вподоби об'єктивний контроль. Загалом точність першого нальоту була середненькою, але навіть ті екіпажі, які не вклались в тримильний радіус, все одно скинули свої бомби на гігантське місто. А на фото нижче - пожежі в районі Альтона після першого нальоту...



"Віндоуз" не глючив :) - смужки фольги цілком підтвердили свою ефективність: німцям вдалось збити тільки 12 бомбардувальників, ще 31 повернулись в Британію ушкодженими. Рівень безповоротних втрат склав лише 1,5%. Намагаючись використати ефект від "Віндоуз", Гарріс наступної ночі відволікся від Гамбурга і скерував 705 бомбардувальників на Ессен. Результати рейду були добрими, особливо постраждали заводи Круппа, які вимушені були на певний час зупинитись. Однак ППО Руру, на відміну від гамбурзької, була загартована попередніми нальотами і спромоглась збити 23 літаки (рівень втрат - 3,7%). Тієї ж ночі шість швидкісних "Москіто" здійснили наліт на Гамбург, щоб місцеве населення "не розслаблялось".

"Гоморра" мала стати першою спільною операцією Бомбардувального командування і американської 8-ї повітряної армії. За задумом, американці, які працювали вдень, мали завдавати прицільних ударів по корабельнях та авіазаводах Гамбурга. 25 липня на місто скерували 68 "Літаючих фортець", а 26-го - 53. Однак в обох випадках дим від пожеж завадив прицільному бомбометанню, і надалі британці працювали самостійно.

О 1:00 28 липня почався новий наліт, в якому брали участь 787 бомбардувальників. Хоч "петфайндери" ("слідопити") поставили "свічки" за 3 км на схід від планованої точки прицілювання, бомбардувальники дуже концентровано "відпрацювали" по них. В місті кілька днів не було дощу, спека сягала 30 градусів і було надзвичайно сухо. Головний удар припав на густо забудовані робітничі квартали на сході міста, а більшість протипожежних сил перебувала на заході, намагаючись побороти пожежі, які бушували три дні. Вулиці були захаращені руїнами, тож пробитись до нових вогнищ пожежі не було жодної змоги...

Наліт тривав 45 хвилин. Десь посередині його в районі Хаммерброок ізольовані пожежі злились в одну величезну. Стовпи полум'я сягали 300 метрів висоти. Вогонь засмоктував повітря, і вулицями зі швидкістю 240 км/год понісся вогняний вихор. Вогняний шторм вщух лише за три години - коли вже не було чому горіти... Втрати британців знову були мінімальними - 17 екіпажів (2,2%).

Вночі з 28 на 29 липня на Гамбург скинули бомби чотири "Москіто", а наступної ночі над містом з'явились 777 бомбардувальників. Останній наліт в "битві за Гамбург" відбувся в ніч з 2 на 3 серпня.

Ось так виглядав Гамбург після нальотів...

"Битва за Гамбург" стала великим успіхом Гарріса. Під час чотирьох великих  нальотів Бомбардувальне командування здійснило 3095 літако-вильотів. Безповоротні втрати становили 86 бомбардувальників (2,8%; вважається, що без використання "Віндоуз" втрати напевно перевищили б 200 літаків). Літаки скинули 9000 тонн бомб, половина припадала на запалювальні. В Гамбурзі було знищено 75% житла, місто втратило 10% робочої сили. І хоч життя досить швидко повернулось до (відносної) норми, ліквідація наслідків бомбардувань потребувала величезних витрат ресурсів.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки - https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9